В Інституті нацпам'яті розповіли, чи планується декомунізація монумента "Батьківщина-мати"

В Інституті нацпам'яті розповіли, чи планується декомунізація монумента "Батьківщина-мати"

Директор Інституту національної пам'яті Антон Дробович допустив декомунізацію монумента "Батьківщина-мати", який вінчає головний будинок Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Згідно з вимогою закону, монумент «Батьківщина-Мати» підлягає декомунізації. Зі щита планують зрізати герб СРСР і нині обмірковують як це краще зробити та чим затулити новоутворену шестиметрову діру. 

Він уточнив, що до карантину зустрічався з активістом, який є фахівцем з висотних робіт. Той розповів, що його компанія готова взятися за демонтаж і залучити меценатів, які б профінансували роботи, якщо потім поставлять табличку з інформацією, що це було зроблено за їх участю.

"Кабінет міністрів повинен дати розпорядження (або повинен бути наказ Міністерства культури і інформаційної політики) на цю тему, відповідно тоді у Національного музею історії України у Другій світовій війні з'являться правові підстави починати цю історію. Тому що сам монумент розташований на території музею", - повідомив керівник інституту.

Далі, за його словами, повинен бути розроблений проект, він повинен пройти державну експертизу.

"Потрібно виділити кошти. Все це може бути профінансовано або державою, або благодійниками. Очевидно, що зараз в умовах карантину навряд чи буде державне фінансування на демонтаж, тому що треба життя людей рятувати. Це можливо і технічно, і політично", - підкреслив Дробович .

Він каже, що демонтаж може обійтися в кілька мільйонів гривень.

Знищена застава: актуальна судова практика врегулювання спорів між банками та позичальниками за зруйновану нерухомість

З початком повномасштабної війни, дедалі більше з’являється випадків руйнувань та пошкоджень об’єктів цивільної інфраструктури, що безпосередньо можуть вже бути об’єктом застави, а також взятими у кредит чи іпотеку. Наслідком стало різке збільшення спорів по всій території України щодо знищеної іпотеки.

Захист активів від фраудаторних дій: визнання правочинів недійсними в межах справи про банкрутство

У сучасних умовах господарської діяльності процедура банкрутства дедалі частіше використовується не лише як механізм відновлення платоспроможності боржника або задоволення вимог кредиторів, а й як інструмент виявлення та повернення активів, які були незаконно виведені напередодні відкриття провадження у справі про банкрутство.

Об’єднана палата КГС ВС розставила крапки над «і» у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК: наслідки правочинів, що порушують публічний порядок

19 грудня 2025 року Об’єднана палата Касаційного господарського суду, що діє у складі Верховного Суду, прийняла постанову у справі № 922/3456/23, якою фактично завершила тривалу дискусію в судовій практиці щодо змісту та меж застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України.